На основі досягнень кримінологічної науки, розвитку законодавства, судово-слідчої практики та практики виконання покарань у виправно-трудових колоніях висвітлено основні напрями боротьби з наркотизмом та теоретичні проблеми його попередження серед засуджених. Наркотизм розглянуто як єдине, складне, системно-кримінологічне, кримінально-правове поняття, зокрема, як найпоширеніший елемент причинності та мотивації злочинності. Підкреслено, що наркотизм поступово створює глобальну загрозу для громадської безпеки і народного здоров'я не тільки в межах України, але й міжнародної спільноти.

На підставі аналізу практики виконання покарань у виправно-трудових колоніях сформульовано теоретичні положення та узагальнення практики боротьби з наркотизмом серед засуджених до позбавлення волі. Розглянуто наркотизм як суспільно-небезпечне явище, подано його кримінологічне поняття. Висвітлено криміногенні чинники наркотизму серед засуджених, що відбувають покарання у виправно-трудових колоніях, а також основні напрями запобігання наркотичній злочинності.

Розглянуто сутність поняття та характеристику основних інститутів Загальної частини Кримінально-процесуального права (КПП) України за допомогою схем. Викладено питання щодо історичних форм кримінального процесу, його понять і завдань, джерел КПП, ознак, класифікації та порядку збирання, подання й оцінки доказів, обставин, які підлягають доказуванню. Охарактеризовано принципи кримінального процесу, визначено правовий статус учасників (суб'єктів) кримінально-процесуальної діяльності. Висвітлено місце запобіжних заходів у кримінальному процесі. Проаналізовано нормативно-правові акти з даного питання.

Рассмотрены сущность и характеристики основных институтов Общей части Криминально-процессуального права (КПП) Украины с помощью схем. Изложены вопросы, касающиеся исторических форм криминального процесса, его понятий и задач, источников КПП, признаков, классификации и порядка сбора, подачи и оценки доказательств, обстоятельств, подлежащих доказыванию. Охарактеризованы принципы уголовного процесса, определен правовой статус участников (субъектов) уголовно-процессуальной деятельности. Освещено место мер пресечения в уголовном процессе. Проанализированы нормативно-правовые акты по данному вопросу.

Розкрито основні теоретико-прикладні аспекти кримінальної насильницької поведінки особи, з'ясовано систему та зміст деліктних і криміногенних чинників, що обумовлюють кримінальну насильницьку поведінку. Обгрунтовано кримінально-правове та кримінологічне визначення поняття "насильство", виокремлено його ознаки. Здійснено класифікацію видів кримінального насильства як фізичного та психічного, так і комбінованого (поєднаного) - сексуального й економічного насильства, які можуть бути їх складовими, а також запропоновано визначення. Проаналізовано окремі складові елементи кримінологічної характеристики особи, яка вчиняє насильницькі діяння, та жертви насильницьких злочинів. Визначено найбільш властиві риси таких осіб та узагальнено їх характеристику. Охарактеризовано сучасну насильницьку злочинність в об'єктивному та суб'єктивному аспектах. Визначено специфічні прояви латентної насильницької злочинності у сфері сімейно-побутових відносин. Сформульовано нові за змістом положення щодо детермінант кримінальної насильницької поведінки та сформовано на основі цього дієві шляхи діяльності ОВС щодо запобігання насильницьким злочинам.

Наведено відомості про основні інститути кримінально-процесуального права України у вигляді схем. Висвітлено завдання та значення кримінального процесу (КП), особливості кримінально-процесуального законодавства. Висвітлено основні положення досудового розслідування, загальні положення судового розгляду кримінальних справ (КС). Розкрито особливості доказування у КП, кримінально-процесуальних джерел доказів, порушення та підсудності, апеляційного провадження КС, слідчих дій, зупинення та закінчення досудового розслідування, виконання вироку, ухвали і постанови, перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами та Верховним Судом України, правової регламентації міжнародних відносин у галузі кримінального судочинства.

Розглянуто природу, форми прояву й основні ознаки кримінальної насильницької поведінки особи. Наведено кримінологічну характеристику даної поведінки. Визначено шляхи вдосконалення запобігання кримінальній насильницькій поведінці особи та роль органів внутрішніх справ України у зниженні її рівня. Проаналізовано міжнародний досвід використання законодавчої бази в даній сфері.

Рассмотрены природа, формы проявления и основные признаки криминального насильственного поведения личности. Дана криминологическая характеристика данного поведения. Определены пути усовершенствования предупреждения криминального насильнического поведения личности и роль органов внутренних дел Украины в снижении его уровня. Проанализирован международный опыт использования законодательной базы в данной сфере.

Розглянуто загальні положення криміналістичної методики, розкрито її основні поняття та структуру. Детально описано методику розслідування зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою та зараження венеричною хворобою, а також розслідування статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості, та розбещення неповнолітніх. Висвітлено методику розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виготовлення. Увагу приділено методиці розслідування незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. Викладено методику розслідування протидії законній господарській діяльності, розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Акцентовано на методиці розслідування щахрайства з фінансовими ресурсами, виготовлення, збуту та використання підроблених недержавних цінних паперів та розслідуванні інших видів зочинів.

Досліджено проблему кримінального насильства, його проявів і типів. Стверджується думка про те, що різноманітні аспекти насильства дедалі частіше привертають увагу не тільки юристів, але й фахівців інших галузей знань - психології, філософії, соціології тощо. Це надає можливість комплексного аналізу вказаного феномена.

Проаналізовано погляди науковців щодо причин та умов розповсюдження різноманітних видів і форм кримінальної насильницької поведінки, надано власне бачення щодо досліджуваної проблеми.

Розглянуто питання кримінальної насильницької поведінки, яка проявляється в усіх сферах суспільства. Досліджено питання класифікації насильницької поведінки у різних галузях права та визначено 3 види цієї поведінки, серед яких: фізичне, сексуальне та економічне насильство.

Визначено "насильницький злочин, вчинений у сфері сімейних відносин", як міжособистісний сімейний конфлікт, що вирішується із застосуванням кримінально-протиправного енергетичного або інформаційного впливу на члена сім'ї, що несе загрозу заподіяння особі фізичної та (або) психічної шкоди. Видовою ознакою, що відрізняє цей різновид від інших насильницьких злочинів, зазначена наявність між членами сім'ї конфліктних, важко вирішуваних суперечностей, які існують об'єктивно чи уявно та у їх вирішенні призводить до застосування насильницьких засобів впливу.

Обгрунтовано принципи кримінально-виконавчого права. Розглянуто джерела кримінально-виконавчого права України. Увагу приділено питанням виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі. Подано загальні положення виконання покарання у виді позбавлення волі. Розкрито особливості відбування покарання в колоніях різних видів. Викладено порядок і умови виконання та відбування покарання. Висвітлено питання допомоги особам, які звільнені від відбування покарання, контролю і нагляду за ними.

Розкрито поняття, завдання та значення кримінального процесу. Викладено засади кримінального провадження. Приділено увагу суду, сторонам та іншим учасникам зазначеного провадження, а також доказам і доказуванню у кримінальному процесі. Висвітлено загальні положення досудового розслідування та судового провадження у першій інстанції. Подано інформацію про апеляційне та касаційне провадження. Охарактеризовано особливості здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

Проаналізовано деякі причини та умови вчинення насильницьких злочинів у сім'ї в стані агресивної поведінки. Проведено класифікацію причин та умов агресивної поведінки в сім'ї. Узагальнено найістотніші причини та умови вчинення насильницьких злочинів у сім'ї в стані агресивної поведінки.

Наведено уявлення наукового співтовариства щодо питання латентної злочинності, дефініювання латентності. На прикладі статевих злочинів проведено дослідження факторів приховування такого роду злочинів. Доведено необхідність віктимологічної профілактики насильницьких злочинів з огляду на високий рівень їх латентності.

Висвітлено проблеми, пов'язані з розкриттям елементів кримінологічної характеристики жертви насильницької поведінки та відслідковано її взаємозв'язок із злочинцем визначенням окремих характеристик жертви, що впливають на таку поведінку. Розглянуто та зіставлено поняття "жертви" та "потерпілого" в контексті сучасних підходів вчених-криміналістів до вказаної проблематики.

Розглянуто зарубіжні та міжнародні нормативно-правові акти, які регулюють питання насильницьких дій і насильства загалом і в сім'ї. Проаналізовано санкційні положення зарубіжного законодавства, та визначено заходи протидії насильницькій поведінці особи відповідно до законодавства країн світової спільноти.

Досліджено об'єктивне вираження насильницьких злочинів щодо неповнолітніх, а саме психологічний вплив і фізичні дії. Проаналізовано поняття "сім'я" в контексті кримінально-правової науки та практичного його застосування як терміну з прив'язкою до неповнолітніх у законодавстві України. На підставі вивчення термінологічного підходу до моделювання насильницької поведінки щодо неповнолітніх зроблено висновок про заміну тих чи інших термінів у межах кримінального права.

Розглянуто законодавство та практику правоохоронних органів країн світу щодо питання превенції насильницьких злочинів у сімї, а саме: спрямованих на кримінально карну поведінку проти жінок. Визначено найефективніші методи боротьби та профілактики з сімейно-побутовим насильством, особливо щодо жінок.

Проаналізовано особливості обставин, що підлягають доказуванню під час провадження досудового розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України. Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи до визначення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доведено, що перелічені у статті обставини потребують встановлення та доведення у всіх кримінальних провадженнях за фактом крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України.